Захоплення людини – це те, що вона робить не тому, що треба, а тому, що їй це подобається.
           Сучасний темп життя вимагає від людини повної віддачі своїй професії, обов’язкам… А  хобі – це саме те заняття, яке дозволяє хоча б на деякий час належати собі самій. Мало що може так добре заспокоїти, покращити настрій, відновити  духовні сили, допомогти зібратися з думками, як заняття улюбленою справою. Для одного – це спорт, для іншого – спів, танці чи колекціонування.
           Для мене ж улюбленим  заняттям є вишивання, любов до якого  прищепили  мої  мама й  бабусі . Дитиною  я зачаровано спостерігала, як звичайне біле полотно у їхніх руках перетворювалось у витвір мистецтва. Тому вчилась і собі вишивати. Спочатку це були простенькі серветки, доріжки, потім – подушечки, рушники, картини. Зараз вишиваю сорочки для своїх рідних. Хай моя вишиванка буде оберегом для них так сам, як і колись  для наших предків.
          Адже для нас, українців, вишиванка -  це та чарівна ниточка, яка об’єднує наш народ від малого до старого. Це та річ, за якою нас впізнають у світі, тому ми маємо пишатися цим і продовжувати найкращі традиції  нашого народу.
         Я впевнена: вишивка - це цікаво, вишукано, стильно, сучасно!

 
Вишиваю. Вишиваю душу
В хрестики на білім полотні.
Я собі зізнатись чесно мушу,
Що від цього радісно мені.
Радість щедро закладу в узори,
Що виходять із-під рук моїх.
Ласку, доброту й любові море
Заплету поміж узорів тих…